Остап Вишня писав про Т.Шевченка: «Досить було однієї людини, щоб врятувати націю від самознищення». Народ не існує без носіїв величного творчого начала, без геніїв, які уособлюють совість країни. Таким яскравим втіленням всього пережитого Україною є поезія великого Кобзаря.
З нагоди 203 річниці від дня народження Т.Г.Шевченка 6 та 9 березня цикловою комісією викладачів рідної мови та методики навчання організовано декламування поезій у літературній світлиці «Читаємо «Кобзар»…» Зі сцени звучали незабутні слова вболівання за долю українського народу, співпереживання матерям, які втратили своїх синів, захоплення дівочою вродою та співчуття непростій долі сироти, жінки-покритки, жінки-вдови, жінки-одиначки… Студенти-першокурсники мали змогу насолодитися поетикою «Причинни», «Тополі», «Лілеї», «Русалки»; відчути різку критику та вольовничий заклик у «Гайдамаках», «Кавказі», поезіях «Думка», «Мені однаково…», «Не гріє сонце на чужині», «І мертвим, і живим…»; поплакати разом з героїнями «Наймички», «Мар’яни-черниці», «Сови», «Плачу Ярославни»; пройнятися патріотизмом «Заповіту», поеми «Розрита могила».
Дякуємо студентам, які долучилися до прекрасного – вічної поезії великого Шевченка: 11 група – Каріна Лебідь, Віталія Варварич, Катерина Яцюк;
12 група – Аліна Вітюк, Анна Карбунар, Юліта Піцул, Ілона Присяжнюк, Андрій Бордюжан, Світлана Данковська; 13 група – Дмитро Пастух; 22 група – Христина Полянська, Олена Кушнір; 23 група – Анастасія Іванська, Майя Карабовська, Мар’яна Вакарюк, Аліна Назаришина, Ганна Яцко; 28 група – Анна Сабодаш. Також висловлюємо подяку викладачам української літератури за підготовку студентів до декламування.