Особлива роль у відродженні української державності у XX ст. належить українській національній революції 1917-1918 рр., складовою частиною якої стали листопадові події 1918 р. на західноукраїнських землях, У результаті яких повалено австрійське правління і проголошено національну державність — Західноукраїнську Народну Республіку. З листопада 1918 р. в Чернівцях відбулося Буковинське народне віче. Його учасники прийняли доленосне рішення про входження Північної Буковини до складу Західноукраїнської держави й заявили про своє прагнення об’єднатися з Великою Україною. Події, що відбулися на Буковині, засвідчили волю буковинців щодо їхнього національно -державного самовизначення.
Події 3 листопада 1918 року вразили серця багатьох українських патріотів, які хотіли приєднання нашої зеленої Буковини до українських земель. Це був непростий демократичний процес державотворення України. Адже за тих умов, коли державні мужі будували дві держави одну – на Лівобережній та Правобережній Україні, іншу на Західній Україні як Західноукраїнську Народну Республіку, буковинці 3-го листопада 1918 року першими своїм «хлопським розумом» проголосували за неподільну соборну незалежну Україну, одностайно висловивши свою споконвічну мрію про «прилучення австрійської части української землі до України». До того ж це зробили цивілізовано, конституційним шляхом, відповідно до права народів на своє національно-державне самовизначення.
Сторіччю Буковинського віче були присвячені виховні заходи проведені в Педагогічному коледжі виладачами циклової комісії суспільних дисциплін разом з студентами: виховна година «Буковинському віче 100» (Безугла М.В. та студенти 301с групи та 1-х курсів) та науково-практична конференція «Буковинське віче – історичне рішення і перший крок до незалежності» (Курко Г.А., Олійник Г.С., Москалюк Д.М., Савіцький Ю.В. та студенти 42 групи та 2-х курсів).